ГИБРИДНАЯ ПАРАДИГМА МОДЕЛИРОВАНИЯ ТЯГОВОЙ СИЛЫ МАГНИТОЛЕВИТИРУЮЩЕГО ПОЕЗДА
Анотація
Реалізація тяги (РТ) двигуном магнітолевітуючого поїзда (МЛП) відбувається у процесі перетворення електричної енергії, що подається, в кінетичну при взаємодії магнітних полів індуктора й якоря. Виходячи з цього, метою дослідження є одержання коректного опису такого енергоперетворення. На сучасному етапі, основним і найбільш універсальним інструментом аналізу і синтезу процесів та систем є їхнє математичне й, зокрема , комп’ютерне моделювання. У той же час, радикальні переваги цього інструмента роблять ще більш важливою прецизійність вибору конкретної методики проведення дослідження. Особливу актуальність це має стосовно настільки великих і складних систем, якими є МЛП. Із цієї причини, у роботі особлива увага приділена аргументованому обґрунтуванню вибору селективних особливостей дослідницької парадигми. Результати аналізу існуючих версій моделі процесу РТ свідчать про те, що кожна з них, поряд із перевагами, має й істотні недоліки. У зв’язку із цим, одним з основних результатів цього дослідження повинна бути побудова математичної моделі зазначеного процесу, що зберігає переваги згаданих версій, але вільної від їхніх недоліків. У роботі аргументовано обґрунтована раціональність застосування, для цілей дослідження РТ двигуна поїзда, гібридної холістичної парадигми, що асимілює переваги теорій електричних ланцюгів і магнітного поля. Пріоритетність створення такої парадигми, а також відповідної версії моделі РТ становлять наукову новизну дослідження. Основним проявом практичної значимості роботи є можливість, у випадку використання її результатів, істотного підвищення ефективності динамічних досліджень МЛП при одночасному непідвищенні їхньої ресурсоємності.
Посилання
2. Vol’dek A.I. Jelektricheskie mashiny [Electric machines]. Leningrad, Jenergija Publ., 1984. 832 p.
3. Poljakov V. A., Hachapuridze N. M. Visnyk Kharkivsjkogho nacionaljnogho universytetu imeni V. N. Karazina. Serija «Matematychne modeljuvannja. Informacijni tekhnologhiji. Avtomatyzovani systemy upravlinnja» – Journal of University of Kharkiv. The series «Mathematical modeling. Information Technology. Automated control systems». 2012, vol. 19, no. 1015, pp. 268 - 273.
4. Poljakov V. A., Hachapuridze N. M. Naukovyj visnyk Khersonsjkoji morsjkoji akademiji – Scientific Bulletin of Kherson Maritime Academy. 2013, no. 1 (8), pp. 258 – 266.
5. Sipajlov G. A, Kononenko E. V., Hor’kov K. A. Jelektricheskie mashiny (special’nyj kurs) [Electric machines (special course)]. Moscow, Vysshaja shkola Publ., 1987. 287 p.
6. Kopylov I. P. Matematicheskoe modelirovanie jelektricheskih mashin [Mathematical modeling of electrical machines]. Moscow, Vysshaja shkola Publ., 2001. 327 p.
7. Bessonov L.A. Teoreticheskie osnovy jelektrotehniki: Jelektricheskie cepi [Theoretical Foundations of Electrical Engineering: Electrical circuits]. Moscow, Vysshaja shkola Publ., 1996. 578 p.
8. L’vovich A. Ju. Jelektromehanicheskie sistemy [Electromechanical systems]. Leningrad, LSU Publ., 1989. 296 p.
9. Kron G. Primenenie tenzornogo analiza v jelektrotehnike [The use of tensor analysis in electrical engineering]. Moscow, Leningrad, Gostehizdat Publ., 1955. 275 p.
10. Rashevskij P. K. Rimanova geometrija i tenzornyj analiz [Riemann geometry and tensor analysis]. Moscow, Nauka Publ., 1967. 644 p.
11. Birjukov V. A., V. A. Danilov V. A. Zhurnal tehnicheskoj fiziki – Technical Physics 1961, vol. XXXI, no. 4, pp. 428 - 435.
12. Azukizava T. IEEE Trans. On Power Apparatus and Systems. 1983, – vol. Pas-102, no. 10, pp. 3306 - 3314.
13. Fujiwara S. SAE Technical Paper Series. 1995. SAE 95-1922, pp. 1 - 6.
14. Lakhavani S. T., Davson G. E. 34th Vehicular Technol. Conf. Pittsburg, 1984, pp. 220 - 225.
15. Matsuoka K. Proc. IPEC. Tokyo, 1990, vol. 1, pp. 604 – 611.
16. Wang, Xudong, Yuan, Shiying, Wang, Zhaoan. Transacti. of China Electrotechn. 2006, Soc., vol. 21, no. 6, , pp. 59-64.