Редакційна політика журналу

Редакційна політика наукового журналу «Науковий вісник Херсонської державної морської академії» полягає у створенні умов для відкритої публікації з подальшим обговоренням на його сторінках науково-дослідних розробок українських і закордонних авторів з актуальних проблем транспортних технологій, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, матеріалознавства. При цьому на сторінках журналу авторами висвітлюються актуальні питання щодо вирішення сучасних проблем підвищення надійності та контролю експлуатаційних характеристик засобів морського і річкового транспорту, діагностики динаміки режимів роботи енергетичних установок і суднових об’єктів в цілому, а також пропонуються шляхи розроблення новітніх матеріалів для збільшення міжремонтного періоду експлуатації суднового обладнання та устаткування інших видів транспорту.

Мета журналу полягає в розширенні комунікативного та інформаційного поля для опублікування, обговорення і формування експертної оцінки результатів наукових досліджень і передового досвіду в зазначених областях знань.

Завдання журналу:

- надання широким верствам наукової громадськості, професійним співтовариствам можливості публікувати результати своїх досліджень;

- ознайомлення читачів з передовим українським і світовим досвідом впровадження наукових розробок у зазначених галузях знань;

- досягнення міжнародного рівня наукових публікацій;

- залучення в журнал авторитетних вітчизняних і зарубіжних авторів, які є фахівцями найвищого рівня;

- забезпечення обміну думками між дослідниками з різних регіонів України та інших держав;

- розширення редакційної колегії і рецензентів із залученням відомих українських і закордонних фахівців;

- підвищення культури рецензування публікованих матеріалів, дотримання редакційної етики;

- підвищення доступності та відкритості журналу в Україні і за кордоном.

Процедура рецензування

Редакція журналу практикує подвійне сліпе рецензування. Цей процес передбачає наступне:

– всі рукописи спочатку розглядаються редакторами, на предмет оцінки їх відповідності тематиці і вимогам журналу;

– після рішення редакторів представлені рукописи направляються двом експертам, працюючим у відповідній області. Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного;

– коментарі рецензентів передаються авторам разом з можливою рекомендацією до перегляду рукопису. Редактор повідомляє авторам, чи прийнято рукопис таким, що не вимагає перегляду, або авторам надається можливість переробити рукопис і представити його знову, або ж рукопис відхиляється.

Етичні норми журналу

Редакція наукового журналу «Науковий вісник Херсонської державної морської академії» підтримує певний рівень вимог при доборі та прийомі статей, представлених у редакцію журналу.

При розробці положень видавничої політики наукового журналу «Науковий вісник Херсонської державної морської академії» редакція керувалася рекомендаціями Комітету з етики публікацій – Committee on Publication Ethics (COPE, http://publicationethics.org), а також досвідом роботи зарубіжних та українських професійних співтовариств, наукових організацій і редакцій видань.

Істотною ознакою професійного наукового співтовариства є прийняття вченими і фахівцями кодексу, який встановлює основні норми поведінки і обов’язки членів співтовариства по відношенню один до одного і до громадськості. Такий кодекс визначається бажанням забезпечити максимальну користь для професійного співтовариства і обмежити дії, які могли б слугувати егоїстичним інтересам окремих осіб, а також забезпечити право кожного автора на інтелектуальну власність.

Етичні зобов’язання авторів

1. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його значущості.
2. Журнальний об’єм є обмеженим ресурсом, тому автор зобов’язаний використовувати його розумно і економно.
3. Первинне повідомлення про результати дослідження має бути досить повним і містити необхідні посилання на доступні джерела інформації, щоб фахівці в цій області могли повторити цю роботу.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення. Автор зобов’язаний провести літературний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, в яких описуються дослідження, тісно пов’язані з цим повідомленням. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
5. При підготовці рукопису до публікації автор повинен інформувати редактора про споріднені рукописи автора, представлені або прийняті до друку. Копії цих рукописів мають бути представлені редакторові, і мають бути вказані їх зв’язки з рукописом, представленим до публікації.
6. Автор не повинен представляти рукописи, що описують по суті одні і ті ж результати, більш ніж в один журнал у вигляді первинної публікації, якщо тільки це не повторне подання відхиленого журналом або відкликаного автором рукопису.
7. Автор повинен чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації, за винятком загальновідомих відомостей.
8. Експериментальне або теоретичне дослідження може іноді слугувати основою для критики роботи іншого дослідника. Опубліковані статті у відповідних випадках можуть містити подібну критику. Персональна критика, проте, не може вважатися доречною ні за яких обставин.
9. Співавторами статті мають бути все ті особи, які доклали значний науковий внесок у представлену роботу і які розділяють відповідальність за отримані результати. В якості автора або співавтора не можна вказувати фіктивні імена. Автор, який представляє рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті і тільки ті особи, які відповідають критерію авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто представляє до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в журналі.
10. Автор для подання на публікацію у науковому журналі «Науковий вісник Херсонської державної морської академії» рукописів статей автор(и) готує файл рукопису статті у форматі, прийнятному для перевірки на плагіат та подає готовий файл рукопису статті технічному редактору журналу.
11. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.

Етичні зобов’язання редакторів журналу

1. Усі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензуються. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
2. Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну приналежність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
3. Редактор повинен наскільки можливо швидко розглядати рукописи, представлені до публікації.
4. Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов’язків зазвичай має на думці, що редактор бере до уваги рекомендацію рецензента – доктора наук відповідного наукового напряму відносно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю журналу.
5. Редактор і члени редакції не повинні представляти іншим особам ніяку інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
6. Редактор повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
7. Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані якій-небудь іншій кваліфікованій особі.
8. Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої в журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.
9. Редакторами до професійної оцінки рукопису рецензентами проводиться перевірка рукописів на наявність ознак академічного плагіату.
10. Перевірка рукописів статей, поданих до публікування у науковому журналі «Науковий вісник Херсонської державної морської академії» здійснюється за допомогою Інтернет-сервісів, використання яких регламентується відповідними наказами та угодами академії.
11. Перевірка рукописів статей, поданих до публікування у науковому журналі «Науковий вісник Херсонської державної морської академії», проводиться безкоштовно. Перевірку на академічний плагіат рукописів статей здійснює технічний редактор журналу.
12. Технічний редактор наукового журналу «Науковий вісник Херсонської державної морської академії» готує розширений електронний звіт щодо результатів перевірки на академічний плагіат, який враховується при прийнятті редколегією видання рішення про допущення рукопису статті до публікування.
13.  Автор може побажати, щоб редактор не використав деяких рецензентів при розгляді рукопису. Проте редактор на свій розсуд може прийняти рішення залучати тих рецензентів, думки яких важливі для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні протиріччя між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.