АНАЛІЗ ДИНАМІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ПРИВОДІВ СУДНОВИХ ПІДЙОМНИХ МЕХАНІЗМІВ
https://doi.org/10.33815/2313-4763.2020.2.23.119-125
Анотація
Асинхронні машини використовуються в основному як двигуни. Завдяки підвищеній надійності
і простоті конструкції вони широко застосовуються в промисловості і на судах морського флоту, будучи основними споживачами електричної енергії. Незважаючи на зазначені переваги, їм притаманні і недоліки, з яких найбільш істотними є погана керованість і замалозадовільні пускові характеристики. І, якщо при використанні сучасної силової електронної бази вдається створити приводи з високими регулювальними показниками, то відносно невеликий пусковий момент і вельми значні пускові струми є серйозною перешкодою для застосування асинхронного приводу в підйомних механізмах через обмежену потужність суднової електростанції. Для отримання задовільних пускових характеристик в основному, використовуються електроприводи на основі глибокопазного і двоклітинного двигунів, однак вони мають відносно невисокі пускові моменти і значні пускові струми, що обумовлює досить великі і відносно тривалі провали бортової напруги. Альтернативою таким двигунам може служити двигун на основі масивного феромагнітного ротора, що володіє значним пусковим моментом при відносно малій кратності пускового струму. Аналіз електромагнітних процесів такого двигуна показує, що внутрішня частина ротора участі
в створенні крутного моменту не приймає, тому його доцільно виготовляти у вигляді порожньої товстостінної феромагнітної склянки. Компромісним варіантом двигуна, який володіє підвищеними пусковими при непоганих робочих характеристиках може служити двигун
з двошаровим ротором, що являє собою класичну білячу клітку з насадженим на неї масивним феромагнітним циліндром, в якому пускові характеристики визначаються, в основному, феромагнітним циліндром, а робочі - параметрами білячої клітини. У статті уточнюється методика визначення динамічного моменту і на її основі час пуску двигуна а також наводиться спроба оптимізації вибору товщини стінки феромагнітного ротора в залежності від покладених на нього вимог в частині пускових і робочих характеристик.
Посилання
Чекунов К. А. Судовые электроприводы и электродвижение судов. Ленинград : Судостроение, 1989. 464 с.
Савенко А. Е. Судовые электроприводы : учеб. пособие. Керчь : ФГБОУВО «Керченский государственный морской технологический университет», 2019. 220 с.
Hughes A., Drury B. Electric Motors and Drives: Fundamentals, Types and Applications. Newnes, 2013. 440 p.
Ищенко И. М., Голощапов С.С. Расчет асинхронного двигателя с омедненным массивным ферромагнитным ротором. Науковий вісник Херсонської державної морської академії : науковий журнал. Херсон : Херсонська державна морська академія, 2017. № 1 (16). С. 121–125.
Куцевалов В. М. Вопросы теории и расчета асинхронных машин с массивными роторами. Москва – Ленинград : Энергия, 1966. 304 с
Мезин Е. К. Судовые электрические машины : учебник. Ленинград : Судостроение, 1985. 320 с.
Олейников А. М., Мартынов В. Н. Судовые электрические машины. Севастополь: СевНТУ, 2010. 316 с.
Кацман М. М. Электрические машины : учебник Москва : Изд. Центр «Академия», 2013. 496 с.
Вольдек А. И., Попов В. В. Электрические машины. Машины переменного тока. Санкт Петербург : Питер, 2008. 350 с.
Гольдберг О. Д., Свириденко И. С. Проектирование электрических машин. Москва : Высш. шк., 2006. 430 с.
Копылов И. П., Клоков Б. К., Морозкин В. П., Токарев Б. Ф. Проектирование электрических машин. Москва : Издательство Юрайт, 2011. 767 с.
Bird J. Electrical circuit theory and technology. Elsevier, 2002. 984 p.
Hall D. T. Practical marine electrical knowledge. London, Witherby & Co Ltd, 1999. 132 p.
Постников И. М. Проектирование электрических машин. Киев : Гос. изд-во техн. л-ры, 1960. 910 с.
