ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ УРБОЕКОСИСТЕМИ ЗА СТАНОМ ДЕПОНУЮЧОГО СЕРЕДОВИЩА
https://doi.org/10.33815/2313-4763.2019.1.20.071-078
Анотація
Діяльність промислових підприємств та викиди автомобільного транспорту є основними джерелами забруднення урбоекосистем і становлять суттєву загрозу здоров’ю населення міст
в результаті емісії пилу в атмосферу. Висока кумулятивна здатність токсичних металів, зокрема плюмбуму призводить до його надходження в атмосферне повітря, ґрунти та підземні води, а в кінцевому підсумку – до накопичення в тканинах та органах рослинних організмах. Існує залежність між вмістом токсичних металів в атмосферному повітрі й випадінням їх в межах санітарно-захисної зони промислових та автотранспортних підприємств і поширенням по всій території урбоекосистеми. Сніговий покрив депонує забруднення, тому досить часто використовується для проведення оцінки стану атмосферного повітря. Пошаровий відбір проб снігового покриву дозволяє встановити динаміку забруднення та вплив виробничих потужностей підприємств на стан урбоекосистеми. Застосування методів біотестування за допомогою рослинних організмів, які використовуються в якості тест-об’єктів, засноване на їх чутливості до екзогенного хімічного впливу і відображується в реакції-відповіді рослин на забруднювальні речовини. Визначення фізико-хімічних показників снігового покриву та розрахунок фітотоксичного ефекту на основі методів фітотестування дозволяє виявити не лише присутність у сніговому покриві токсичних металів, але й отримати достовірну інформацію про їх розподіл в атмосферному повітрі міст. За результатами проведених досліджень отримано показники довжини пагонів Lepidium sativum. Тест-об’єкт був пророщений у пробах снігового покриву, відібраного на відстані 5–50 м поблизу підприємства АЗС «WOG». Отримані дані порівнювались із значеннями довжини пагонів тест-об’єкті,в пророщених у пробах снігу, з території паркової зони. Встановлено, що рівень забруднення атмосферного повітря токсичними металами на відстані 50 м від АЗС «WOG є найвищим. Фізико-хімічні показники снігового покриву та фітотоксичний ефект вказують на високу ймовірність потрапляння токсичних металів в атмосферне повітря за межі санітарно-захисної зони АЗС «WOG».
Посилання
Barabash O. V., Solodka Yu. V. (2011). Otsinka intensyvnosti zabrudnennya snihovoho pokryvu prydorozhnʹoyi zony m. Kyyeva yak pokaznyk zabrudnennya atmosfernoho povitrya. Visnyk Natsionalʹnoho transportnoho universytetu. 22, 46−52.
Ashykhmyna T.YA. (2005). Ékolohycheskyy monytorynh. M.: Akademycheskyy Proekt.
Chyrvynskyy P.N. (1931). Sneh y snehozaderzhanye: s prylozhenyem atlasa. Rostov-na-Donu: Sevvernyy Kavkaz.
Vasylenko V.N., Nazarov Y.M., Frydman Sh. D. (1985). Monytorynh zahryaznenyya snezhnoho pokrova. L.: Hydrometeoyzdat.
Artemov V.M., Partsef D.P., Saet Yu.E. (1982). Analyz sostoyanyya zahryaznenyya snehovoho pokrova dlya proektyrovanyya sety stantsyy ANKOS-A. V kn.: Metodycheskye y systemotekhnycheskye voprosy kontrolya zahryaznenyya okruzhayushchey sredy. Trudy YMPH.
Inês A.PinhoDaniela V.LopesRui C.MartinsMargarida J.Quin (2017). Phytotoxicity assessment of olive mill solid wastes and the influence of phenolic compounds. Chemosphere https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2017.07.002
Tesfamichael H. Kebrom, Selamawit Woldesenbet, Haimanote K. Bayabil, Monique Garcia, Ming Gao, Peter Ampim, Ripendra Awal, Ali Fares. (2019). Evaluation of phytotoxicity of three organic amendments to collard greens using the seed germination bioassay. Environmental Science and Pollution Research. 26, 6, 5454–5462.
Aranda E., García-Romera I., Ocampo J.A., Carbone V., Mari A., Malorni A. C (2012). Chemical characterization and effects on Lepidium sativum of the native and bioremediated components of dry olive mill residue. Chemosphere. 69 (2), .229−239.
Manual for the evaluation of laboratories performing aquatic toxicity tests (1991). U.S. Environmental Protection Agency, Office of Research and Development. EPA/600/4-90/031. – Cincinnati.
Blok, C., Persoone, G. and Wever, G. (2008). A practical and low cost microbiotest to assess the phytotoxic potential of growing media and soil. Acta Hortic. 779, 367−374.
Yegorova Ye.I., Belolipetskaya V.I. (2000). Biotestirovaniye i bioindikatsiya okruzhayushchey sredy : Ucheb. posobiye po kursu «Biotestirovaniye». Obninsk : Obnin. in-t atom. Energetiki.
Tarasenko I.N. (1999). K voprosu o biotestirovanii. Ekologiya i okhrana okruzhayushchey sredy, 5, 56−59.
Bushtuyeva K.A., Partsef D.P., Bekker A.A., Revich B.A. (1964). Vybor zon nablyudeniy v krupnykh promyshlennykh gorodakh dlya vyyavleniya vliyaniya atmosfernykh zagryazneniy na zdorov’ye naseleniya. Gig. Sanitariya, 1, 4−6.
Metodicheskiye rekomendatsii po otsenke stepeni zagryazneniya atmosfernogo vozdukha naselennykh punktov metallami po ikh soderzhaniyu v snezhnom pokrove i pochve (utv. glavnym gosudarstvennym sanitarnym vrachom SSSR ot 15.05.1990 N 5174-90.
Bezkopyl’nyy I.N. (1984). Nekotoryye metodicheskiye podkhody k izucheniyu vozdeystviya faktorov okruzhayushchey sredy na zdorov’ye naseleniya v zone territorial’no-proizvodstvennogo kompleksa, 11, 24−27.
Shevchenkivsʹka rayonna v misti Kyyevi derzhavna administratsiya (2019). Retrieved from https://shev.kyivcity.gov.ua/content/menyu-2.html.
Tsentralʹna heofizychna observatoriya imeni Borysa Sreznevsʹkoho (2019). Retrieved from http://cgo-sreznevskyi.kiev.ua/.
